ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЄФЕСЯН3

Того ради й я, Павел, вязник Ісус-Христів за вас поган.

Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,

що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,

з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),

котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,

що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовістє,

котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.

Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

і зʼясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,

щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,

по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,

в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.

Тим же благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.

Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,

від котрого всяке отцївство на небесах і на землї зветь ся,

щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,

і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.