II. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ3

Се ж відай, що в послїдні днї настануть времена люті.

Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбцї, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,

нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,

зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, нїж Бога,

мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.

Бо з таких ті, що влазять у доми і полонять женщин, отягчених гріхами, що водять ся всякими похотьми,

що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.

Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.

Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всїм, як і тих було.

Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню,

гоненню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.

І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.

Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.

Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь єси,

і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасеннє вірою в Христа Ісуса.

Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,

щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.