II. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ4

Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:

проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою.

Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,

і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.

Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.

Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.

Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.

На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.

Старай ся скоро прийти до мене.

Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;

Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.

Тихика ж послав я в Єфес.

Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.

Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його,

котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.

У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм.

Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.

І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.

Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.

Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.

Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.

Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.