КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ4

Слухайте, дїти, науку (мою) отецьку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму;

Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам.

Я ж бо й сам був у панотця мого любимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї.

І вчив мене панотець і мовляв менї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо).

Набірайся премудростї, набувай розуму; не забувай сього й не відхиляйся від речей з уст моїх.

Держися її, а буде вона охороною тобі; люби її, а буде вона обороною твоєю.

Головна се річ — мудрість: здобувай премудрість, і всїм, що маєш, набувай розуму.

Над усе цїнуй її, а вона підійме тебе високо; вона до честї доведе тебе, як пригорнешся до неї;

Вона вінцем ласк зʼукрасить голову твою, — придбає тобі пишний вінок.

Слухай, сину мій, і приймай слова мої, а умножаться лїта життя твого.

Я тебе наставляю на дорогу мудростї, проводжу тебе по стежках незаблудних.

Пійдеш ними, — не тїсно нозї твоїй буде, побіжиш — і не спотикнешся.

Держись цупко моєї науки, не занедбовуй, допильновуй її, бо вона життє твоє.

Не ходи стежкою безбожних і не любуйся дорогою лихих.

Покинь її, не ходи нею, відхиляйся від неї й простуй собі мимо;

Бо вони й не заснуть, як щось лихого не вчинять; сон покине їх, як не підставлять ноги кому небудь;

Бо вони їдять хлїб беззаконностї, а вино попивають (з добра), що насильством придбали.

Стежка праведних — се та зоря, що зорить рано вранцї, і сьвітить яснїйше та яснїйше аж до повного дня.

А путь безбожників — темна темрява; вони не знають, де їм доведеться спіткнутись.

Сину! слухай слова мої з увагою пильно, прихиляй твоє ухо до того, що я промовляю;

Не давай їм з очей твоїх зникнути; заховай їх у самій серединї в серцї твойму.

Бо життє вони для того, хто їх знайде, і здоровлє для всього тїла його.

Бережи твоє серце, мій сину, над усе, що бережеться, бо з нього виходить усе, чим живемо.

Відкидай від себе лукавство уст, і зрадливість язика держи оддалїк від себе.

Очі твої нехай просто позирають, і війки твої нехай справляються впрост навперед тебе.

Обдумуй стежку ногам твоїм, і всї ходи (вчинки) твої нехай будуть постійні.

Не звертай нї праворуч нї лїворуч, і держи твою ногу від зла далеко.