ПЕРША КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН14

І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дїм.

Як примітив Давид, що Господь утвердив його царем в Ізраїлї, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля,

Тодї узяв собі Давид ще більше жінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочок.

І оце імення тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан, Соломон;

Ебеар, Елисуа, Елфалет,

Ногах, Нафек, Яфія,

І Елисама, Беелїада, і Елифалет.

І перечули Филистії, що Давида помазали царем над усїм Ізраїлем, і двинули всї Филистії шукати Давида. Давид же, перечувши про це, пійшов проти них.

Як же прийшли Филистії, й розложились по долинї Рефаїмів,

Запитав Давид у Бога, мовляючи: Чи йти менї на Филистіїв і чи віддаси їх в мої руки? І рече до його Господь: Ійди, а я віддам їх у твої руки.

І двинули вони під Баал-Перазим, і побив їх там Давид, і промовив Давид: Порозносив Бог моїх ворогів моєю рукою, як розтїкаються води. Через це й дали назву тому місцеві: Баал-Перазим (Долина розносу.)

І покинули вони там своїх богів, а Давид дав приказ, і попалили їх на огнї.

І знов прийшли Филистії й розтаборились по долинї.

І ще запитав Давид у Бога, й сказав йому Бог: Не йди просто на їх, одхились узбіч од їх і йди на їх від сторони грушевих дерев;

І як почуєш шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї розпочинай битву, бо вийшов Бог поперед тебе, щоб розбити стан Филистійський.

І вчинив Давид, як звелїв йому Бог, і побив Филистійське військо від Габаону до Газеру.

І пронеслось імя Давидове по усїх краях, і Господь зробив його страшним для всїх народів.