ПЕРША КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН13

І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й з усїма воєводами,

І промовив до всього збору Ізраїлського: Коли вам завгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлїм по всїх усюдах до прочих наших братів по цїлїй землї Ізраїлській, а разом із ними до сьвященників і левітів, в міста та оселї їх, щоб вони зібрались до нас,

І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї.

І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї слова були до вподоби усїй громадї.

І зібрав Давид усїх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.

І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.

І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза.

А Давид та всї Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.

Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.

Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.

І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу.

І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то менї внести до себе скриню Божу?

І не повіз Давид скринї до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя.

І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господї три місяцї, й Господь благословив Обедедовий дїм і все, що в його було.