ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО РИМЛЯН12

То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.

І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри.

Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло,

так многі ми — одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени.

Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;

чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто — в ученню;

чи то напоминає хто — в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.

Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.

Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть;

у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;

в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,

у потребинах сьвятих — подїльчиві; до гостинностї охочі.

Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.

Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.

Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.

Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.

Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.

Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.

Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.

Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.