ПСАЛЬМА18

Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!

Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.

При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.

Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.

Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.

Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.

Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.

І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.