Chapter 107 of 150
Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
І поселяє там голодних, і закладають оселю.
Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.