ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ФИЛИПЯН1

Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами:

Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,

(завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)

за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досї,

впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре дїло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.

Яко ж праведно єсть менї се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в оборонї і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.

Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й більш достаткувала у розумі і у всякому чуттї,

щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,

сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,

так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),

і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.

Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.

Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,

а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.

Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правдї, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.

Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,

по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життєм, чи то смертю.

Бо життє менї Христос, а смерть надбаннє.

Коли ж жити менї тїлом, се менї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.

Тїсно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тїлом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.

А щоб пробувати в тїлї, се нужнїщ ради вас.

І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,

щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.

Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знак погибелї, а вам спасення, і воно від Бога.

Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

маючи ту ж боротьбу, яку в менї видїли, і тепер чуєте про мене.