ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ11

І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звідтіля навчати й проповідувати по городах їх.

Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх,

сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?

Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили:

слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.

І щасливий, хто не поблазнить ся мною.

Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?

Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.

Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.

Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.

Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.

І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.

Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.

І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

Хто має уші слухати, нехай слухає.

Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,

та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.

Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.

Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.

Тодї почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:

Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.

Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам.

І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї.

Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.

І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.

Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.

Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.

Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.