КНИГА ЙОВА20

Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:

Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:

Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.

Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —

Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?

Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —

То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?

Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.

Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.

Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.

Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.

Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,

Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —

То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.

Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.

Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.

Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!

Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.

Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;

Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.

Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його.

В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.

Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.

Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.

Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!

Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.

Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.

Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).

Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!