КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ3

Знайте, що Господь сил небесних одніме в Ерусалиму й в Юди всяку підпору, всяку піддержку хлїбову й всяке підкріпленнє водою,

Хороброго воєводу й воїна, суддю й пророка, віщого й старця,

Пятьдесятника й князя, й дорадника й умного штукаря й проречистого словом;

А дам їм хлопцїв за старшину, й дїти панувати муть над ними.

І одно одного буде в народї тїснити, — кожний ближнього свого; встане хлопець на старого, дрібний люд — на значних.

І хапати ме за полу брата брат, у родинї батька свого: В тебе є жупан про сьвято, будь над нами князем, — нехай буде сей розпадок під рукою в тебе;

А той відкаже, клянучись: Не вмію я гоїти рани; бо й в мене в господї нї хлїба, нї одежі; не робіть мене головою в народї.

Ось як підупаде Ерусалим і впаде Юда, через те, що й язик і дїла в їх — проти Господа, й зневажливі в очах слави його.

Само їх обличчє сьвідчить проти них, ба й явно таки про гріх свій розповідають, не таять, саме як Содомії; горе душам їх! самі бо на себе зло накликають.

Скажіть праведному, що йому благо, бо він споживати ме плоди вчинків своїх;

Горе ж беззаконникові, бо буде йому відплата за дїла рук його.

Гнобителї люду мого — недоростки й жіноцтво правлять ним. Народе мій! ті, що правлять вами, вони вас туманять, вони розкопали дорогу ходи твоєї.

Но встав Господь на суд — він стоїть, щоб судити народи.

Виступає Господь на суд проти голов люду свого і князїв його: Ви спустошили виноградник; загарбане у бідного — по дворах ваших.

Яким правом тиснете ви люд мій і топчете вбогих? говорить Господь, Господь сил небесних.

І промовив Господь: За те, що дочки Сионські аж надто згордїли; що ходять, витягнувши шию й принаджують поглядами, ходять гордою ходою й побрязкують бляшечками на ногах, —

За се оголить Господь тїмя в дочок Сионських і обнажить їх Господь з волосся їх;

У той день Господь одійме гарні бляшечки на ногах і ґузички,

Сережки та запинки, й пояси, й судинки з пахощами та чарівницькі висилця,

Перстінцї й каблучки під носом,

Верхні намітки й спідню одежу, платинки й гаманцї,

Опліччя барвисті й плащики й повязки;

Дзеркалця, й сорочки з висону та турбани.

І буде тодї замість принадних пахощів — смердота; замість пояса — мотузка; замість завитого волосся — плїш, і замість широкої обгортки — вузка верітка, а замість краси — пятна.

Мужі твої полягають під мечами, а хоробрі твої — на війнї.

І будуть зітхати й плакати ворота столицї , вона ж, спустошена, на землї усяде .