ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ25

Узяв же Авраам ізнов жену, на імя Хеттура.

Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха.

Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим.

Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині.

Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові.

Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню.

Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років.

І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх.

І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре,

На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його.

Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої.

Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові.

І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам.

Та Мисма, та Дума, та Масса,

Та Хадад, та Тема, та Єтур, та Нафис, та Кедма.

Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх.

А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого.

Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився.

А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака.

Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку.

Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.

Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа,

І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити.

І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її.

Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав.

А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека.

Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.

І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.

Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.

І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом .

І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.

Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?

І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє.

Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє.