Оце сини краю з виселених бранцїв, що їх Набуходонозор, царь Вавилонський, одвів був у Вавилон, повернувші в Ерусалим та Юдею, кожний в своє місто, —
Прийшовші з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараєм, Реелаєм, Мардохеєм, Білшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Бааном. Число людей народу Ізрайлевого:
Синів воротарів: сини Шаллума, сини Атерові, сини Тилмонові, сини Аккувові, сини Хатітині, сини Шоваєві, — всього сто трийцять девять.
А оце ті, що вийшли з Телмелаха, Тел-харші, Херуб-Аддан-Іммера, та що не могли сказати про своє поколїннє й про своє племя — чи вони від Ізраїля:
А з синів сьвященницьких: сини Хабаї, сини Гаккоза, сини Берзеллїя, що взяв жінку з дочок Берзеллїя, Галаадїя, й став зватись їх іменнєм.
Вони шукали свого родовідного запису, та не знайшлось його, та через те вилучено їх від сьвященства.
І Тиршата сказав їм, щоб вони не їли від великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.
Окрім слуг їх та служебок їх, а тих було сїм тисяч триста трийцять сїм, а між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї.
Декотрі з голов над поколїннями, прийшовши до дому Господнього, що в Ерусалимі, жертвували доброхіть на дім Божий, щоб наново поставити його на основах його.
По своїй змозї дали вони до скарбівнї на веденнє роботи шістьдесять одну тисячу драхм золота і пять тисяч мін срібла , та сто сьвященницьких риз.