ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ20

І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи:

Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького.

Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.

Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею.

Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене.

І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх.

Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно.

Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його.

Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє.

День же семий субота Господеві, Богу твойму.

Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його.

Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї.

Не вбивати меш.

Не прелюбкувати меш.

Не красти меш.

Не сьвідкувати меш льживо на близького твого.

Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого.

І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки.

І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нам, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нам Бог, ато повміраємо.

І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали.

І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог.

І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами.

Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі.

Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе.

Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його.

Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.