ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОЛОСЯН2

Хочу оце, щоб ви знали, яку велику боротьбу маю за вас і за Лаодичан і за тих, що не бачили обличчя мого в тїлї,

щоб утїшились серця їх, зʼєднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познаннє тайни Бога і Отця і Христа,

в котрому всї скарби премудрости і розуму заховані.

Се ж глаголю, щоб хто не обманив вас у суперечках;

бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.

Оце ж, як прийняли ви Христа Ісуса Господа, так і ходїть у Ньому,

вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.

Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу.

Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно.

І ви сповнені в Ньому: бо Він голова всякому князївству і властї.

В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тїло гріхів тїлесних в обрізаннї Христовому,

погрібшись із Ним хрещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тїла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,

знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хрестї,

(і) роздягши князївства і власти, вивів на дивовижу сьміливо, побідивши їх на йому.

Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяця, або суботи.

Се тїнь того, що настане, тїло ж — Христове.

Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тїла свого,

а не держачись Голови, від корого все тїло, суставами і повязями запоможене і звязане, росте зростом Божим.

Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

(не займай, анї вкуси, анї доторкуй ся),

що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?

Воно має вид премудрости в самовольній службі і покорі і непощадї тїла, (а) не у шанобі до ситости тїла.