Слова Амосові, що був ізміж Текойських скотарів. Чув він їх в видиві про Ізраїля за Юдейського царя Озії та за Ізраїлського царя Еробоама Йоасенка, двома роками перед землетрусом.
І промовив: Загрімить Господь із Сиону й видасть голос свій з Ерусалиму, — й заплачуть луги в чабанів, і вигорять верховини Кармелські.
Так бо говорить Господь: За три й чотирі (за многі) проступки його я не пощаджу Дамаск, бо вони молотили Галаад залїзними возами молотільними.
Сокрушу засови в Дамаску, вигублю осадників долини ідолської, та й держучого скиптро — із дому роскошів, а ввесь люд Арамійський пійде в полонь у Кирену, говорить Господь.
А знов так говорить Господь: За три й чотирі провини Гази я не пощаджу її, за те, що вони (вірних моїх) позаймали в неволю, щоб запродати їх Едомові.
Повигублюю й осадників Азота й держучого скиптро в Аскалонї, та й простягну мою руку проти Екрону, й вигине останок Филистіїв, говорить Господь Бог.
Так говорить Господь: Не прощу я й Тирові три й чотирі провини його, за те, що вони передали всїх полонян Едомові, не спогадавши на братню умову.
І знов так говорить Господь: За три провини Едомові й за чотирі не пробачу йому, за те, що він переслїдував мечем свого брата, приглушив у собі братерство, безнастанно лютував у гнїві свому й переховував невгасиму ненависть.
Так говорить Господь: За три провини синів Аммонових і за чотирі я не прощу їм, бо вони в Галаадї жінок вагітних розтинали, щоб поширити займища свої.
Я запалю огонь у мурах Равви, й пожере він будівлї її серед розпучного крику в день бою, з бурею в день хуртовини.