II. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО СОЛУНЯН1

Павел, та Силуан, та Тимотей церкві Солунській у Бозї, Отцї нашому, і Господї Ісусї Христї:

Благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усїх вас один до одного;

так що ми самі хвалимось вами по церквах Божих за терпіннє ваше і віру у всїх гоненнях ваших і в горю, що приймаєте,

в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.

Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,

а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,

в огнї поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.

Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,

як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.

Того й молимо ся всякого часу за вас, щоб сподобив вас поклику Бог наш, і сповнив усяке благоволеннє благости і дїло віри в силї,

щоб прославилось імя Господа нашого Ісуса Христа в вас, а ви в Ньому, по благодатї Бога нашого і Господа Ісуса Христа.