I. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ4

Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

Бо всяке створіннє Боже добре і нїщо не гидке, коли з подякою приймаємо;

осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував єси.

Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.

Тїлесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинїшнього і будучого.

Вірне слово і всякого приняття достойне.

На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усїх людей, а найбільш вірних.

Звіщай се і навчай.

Нїхто ж нехай молодостю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусї, у чистотї.

Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.

Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.

Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.

Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.