I. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ2

Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.

Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.

Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.

Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.