ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ15

У вісїмнайцятому роцї царювання Еробоамового Набатенкового почав царювати над Юдеями Абія.

А царював він у Ерусалимі три годи; матїр же його звалась Мааха Абессаломівна.

Він ходив у всїх гріхах батька свого, які той витворяв перед ним, і серце його не було віддане Господеві, Богові його, як серце предка його, Давидове.

Та тільки задля Давида й зробив його Господь, Бог його, сьвіточем у Ерусалимі, поставивши по йому сина його та утвердивши Ерусалим;

Давид бо чинив те, що було Господеві до вподоби, й нїчого не занедбовував, що він заповідав йому, поки й віку його, опріч поступку з Гетїєм Урією.

(Була ж війна між Робоамом і Еробоамом, поки й віку їх.)

Про инші дїла Абії, й про те, що він витворяв, се прописано в лїтописній книзї царів Юдиних. Була ж війна між Абією й Еробоамом.

І прилучивсь Абія до батьків своїх, і поховано його у Давидовому городї; а син його Аса став царем намість його.

У двайцятому годї царювання Еробоамового над Ізраїлем почав царювати Аса над Юдеями.

Він же царював у Ерусалимі сорок і один рік, а матїр його звалась Ана Абессаломівна.

І чинив Аса те, що було Господеві до вподоби, як предок його Давид.

Він повиганяв розпустників із землї й повідкидав усї ідоли, що поробили предки його.

Навіть матїр свою Ану відставив від шани царської, за те що вона зробила ідол Астарти; й порубав Аса її боввана та й спалив його коло Кидрон-потока.

Лиш високостї не знївечено. Та серце Асине було віддане Господеві поки й віку його.

І внїс він в храм Господень срібло, золото й посуд, що присьвятив отець його, й свої власні присьвяти.

Та була війна між Асою й Баасою, царем Ізраїлським, поки й віку їх.

І двинув Бааса, царь Ізраїлський, проти Юдеї та й утвердив Раму, щоб нїхто не виходив нї входив до Аси, царя Юдейського.

І взяв Аса все срібло й золото, що було ще в скарбівнї в храму Господньому й скарби в царській палатї, та й оддав їх у руки слугам своїм, і послав їх царь Аса до Бенадада, сина Табримонового, сина Гезієвого, царя Сирийського, що жив у Дамаску, й повелїв сказати йому:

Нехай стане вмова між мною й тобою, як була між моїм отцем і твоїм отцем. Ось я посилаю тобі гостинця сріблом і золотом. Зорви злуку з Баасою, царем Ізрайлевим, щоб він одступивсь од мене.

І послухав Бенадад Аси та й послав військове отаманнє своє проти городів Ізраїлських, і звоював Анн і Дан і Абел-Бет-Мааху й увесь Киннерот, — всю землю Нефталїєву.

Як довідався про се Бааса, перестав утверджувати Раму, та й вернувсь у Тирзу.

Царь же Аса зібрав усю Юдею, нїкого не виймаючи, і повиносили вони з Рами каміннє й дерево, що Бааса вживав до утверджування, й повелїв царь Аса укріпити тим Гиву Беняминову та Масфу.

Инше про Асу й всї його хоробрі дїї, й про все, що він учинив, і про городи, що повтверджував, те прописано в лїтописній книзї царів Юдиних. Та в старощах своїх кволивсь він на ноги.

І спочив Аса з отцями своїми, й поховали його коло батьків його в предківськоми Давидовому городї.

Набат же Еробоаменко став царем над Ізраїлем у другому роцї царювання Асиного, царя Юдиного, а царював два роки над Ізраїлем.

І чинив таке, що Господеві не до вподоби, й ходив по дорозї батька свого й в гріхах його, що той псував ними Ізраїля.

Та Бааса Ахієнко з дому Іссахарового, підняв против його змову, й вбив його Бааса в Геббетонї Филистійському, коли Набат і всї Ізрайлитяне облягали Геббетон.

От і вбив його Бааса в третий рік царювання Асиного, царя Юдиного, та й зробився царем намість його.

Скоро ж він зробився царем, зараз вибив увесь дом Еробоамів, не зоставив нї душі з його насїння, аж покіль усе повигублював, по слову Господньому, що Господь висказав через слугу свого Ахію з Силому,

Задля гріхів Еробоамових, що він самий чинив і ними доводив до гріха Ізраїля, та за зневагу, якою прогнївив Господа, Бога Ізрайлевого.

Що до инших дїй Набатових і про все, що він творив, прописано в лїтописній книзї царів Ізраїлських.

Була ж війна між Асою й Баасою, царем Ізрайлевим, поки віку їх.

У третьому роцї Аси, царя Юдиного, став Бааса Ахієнко царем над усїм Ізраїлем і царював у Тирсї двайцять і чотири годи.

І чинив таке, що Господеві не до вподоби, й ходив по дорозї Еробоамовій й в гріхах його, якими той вводив у гріх Ізраїля.